З давніх часів український народ славився своїми різдвяними звичаями. У 2017 році Різдвяні свята нарешті зайняли у державному календарі України своє історичне місце перед Новим роком, а не після нього, правда, лише як один з варіантів. Оголосивши 25 грудня неробочим святковим днем, Верховна Рада повернула свято на традиційне місце. Адже 25 грудня, як день народження Ісуса Христа (Різдво Христове) було обрано ще у 431 р. на Ефеському соборі, коли християнська церква була єдиною і ніякого поділу на католиків і ортодоксів (православних) ще не було.

Ця дата є дуже важливою для українців, оскільки пов’язана не лише з християнськими, але і більш давніми українськими дохристиянськими традиціями. День, що відповідає у сучасному календарі 25-му грудню, наші предки вважали Різдвом Сонця. Цього дня закінчується зимове сонцестояння і день збільшується на 1 хвилину.

Згідно давніх українських звичаїв напередодні Різдва прибирали в оселі і чіпляли до стелі чи сволока ажурного солом’яного павучка. Він тримався на довгій волосині із конячого хвоста і постійно крутився, повертаючись в різні сторони, справляючи враження живої істоти. Українці вірять, що ажурні солом’яні павучки оберігають мешканців і снують добро у хаті.

Українці з повагою ставляться і до живих павучків, ніколи їх не вбивають, а лише виносять надвір і відпускають, бо згідно давніх народних вірувань павучки допомагали Богові створювати світ – «допомагали світ снувати». Християнська легенда також навчає шанувати ці малі створіння, оскільки павучок рятував малого Христа. Коли Божа Матір тікала від Ірода до Єгипетської пустелі, вона йшла з маленьким Христом на руках багато днів і ночей і дуже втомилася. Вояки Ірода вже наздоганяли її, і тоді Діва Марія побачила серед пустелі печеру. Вона сховалася туди, а павук, який жив у тій печері, швидко заснував вхід павутинням. Вояки царя Ірода підійшли до печери й хотіли увійти до неї. Та раптом помітили, що вхід до печери засновано павутинням, і передумали, бо виглядало так, що сюди давно ніхто не заходив.

Згідно традиції, що існує у Вінницькому навчально-науковому інституті економіки ТНЕУ , саме першокурсники роблять солом’яні обереги для нашого вузу. Принесли солому, ножиці, нитки, голки і як ті павучки приступили до роботи – плетення ажурної конструкції. В усьому нам допомагала керівник гуртка з українознавства к.і.н доцент Творун С.О.

Виявилось, що виготовити солом’яного «павучка» досить легко. Спочатку зробили солом’яні пірамідки, з яких потім сконструювали павучка. Можете спробувати і ви. Для цього знадобиться 12 соломин однакової довжини. Солому треба обстригти від вузликів і посортувати — грубіша, тонша. Ще потрібна нитка, але не шовкова, бо вона рве солому, а акрилова. Спочатку за допомогою голки-циганки потрібно одягти на нитку 4 соломини, сформувати квадрат, зафіксувавши край вузлом. Потім, взявши за основу кожне ребро квадрата, зробити 4 трикутники, закріплюючи їх навколо ребра обертами. Далі з’єднуємо два протилежні трикутники зверху, а два інших — знизу. От і маємо фігуру, яка складається з двох пірамід зі спільною основою. Кожен студент зробив по-одній такій фігурі, а потім з’єднали їх у великий красивий павук. Цей майстер-клас допоміг нам зануритися в атмосферу прадавніх традицій.

З наступаючим Різдвом!

Микитюк Анастасія (гр. Ф-11)

Фото Мельника Назара (гр.ПТБДвн-11)